Низькочастотний механізм передачі звукового сигналу отоакустичної емісії
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Обговорюються можливі шляхи зворотної передачі сигналу отоакустичної емісії із завитки внутрішнього вуха у канал зовнішнього вуха. Пропонується метод, оснований на аналізі енергетичних втрат звукових коливань, що передаються у внутрішнє вухо прямим шляхом, та зворотним – із внутрішнього вуха у зовнішній слуховий прохід. На основі експериментальних даних щодо відповідності стимулу та рівнів прийнятого сигналу отоакустичної емісії витікає висновок про можливість передачі сигналу отоакустичної емісії круглим вікном завитки на низьких частотах.
Бібл. 13, рис.2.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Kemp, D. T. (1978). Stimulated acoustic emissions from within the human auditory system. JASA, №64 (5), pp. 1386 - 1391.
Kemp, D. T., Ryan, S., Bray, P. A. (1990). Guide to the effective use of otoacoustic emissions. Ear Hear, №11, pp. 93 - 105.
Robinette, R. M., Glattke, T. (2006). Exploring cochlear status with otoacoustic emissions. In: Otoa-coustic Emissions. Clinical Applications 2nd ed. New York: Thieme, pp. 1 - 47.
Fastl, H., Zwicker, E. (2006). Psycho – Acoustic Fact and Models. Third Edition.
Pasechnik, V. I. (1989). Nature fluctuations in spontaneous otoacoustic emissions. Biophysics, pp. 118 -123.
Altman, Ya. A., Tavartkiladze, G. A. (2003). Hand book on audiology, DMK Press, Moscow, P. 360. (Rus)
Flanagan, D. L. (1968). Analysis, Synthesis and Perception of speech, P. 418. (Rus)
Purcell, D. W. (2003), Estimating bone conduction transfer functions using otoacoustic emissions. JASA, Vol. 114, №2, pp. 907-918.
Gelfand, S. A. (1984). Rumor: an introduction to psychological and physiological acoustics, P. 350. (Rus)
Lependin, L. F. (1978). Acoustics, Moscow, P. 448. (Rus)
Skuchik, E. (1976). Fundamentals of Acoustics, Moscow, P.520.(Rus)
Békésy, J., Rosenblit, V. (1963). Mechanical properties of the ear. WCS.: Experimental Psycholo-gy,Moscow, P. 724.
Bergevin, C., Olson, E. S. (2014). External and middle ear sound pressure distribution and acoustic coupling to the tympanic membrane. JASA, Vol. 135, №3, pр. 1294 – 1312.
