Функція Гріна ультразвукового тракту системи моніторингу шумів акустичної емісії в пластинах

Бічна панель сторінки статті

PDF (Русский)
Опубліковано: лис 12, 2012
DOI: https://doi.org/10.20535/2312-1807.2012.17.5.218350

Основний зміст сторінки статті

O. N. Petryshchev
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
N. S. Trushko

Анотація

В роботі побудована математична модель ультразвукового тракту системи моніторингу шумів акустичної емісії, яка враховує основні особливості та закономірності збудження, поширення і реєстрації хвиль Лемба контактним способом. Запропоновано універсальний інструмент для подальших досліджень в області теорії методу акустичної емісії - функція Гріна ультразвукового тракту. Показано, що для ефективної реєстрації високочастотних спектральних складових шумів акустичної емісії необхідно використовувати ультразвукові перетворювачі з мінімальною площею механічного контакту. Встановлено, що розміри і форма області когерентного випромінювання групи джерел шумів акустичної емісії визначають модальний склад поля ультразвукових хвиль в пластині і в значній мірі визначають спектральні характеристики сигналу на електричному виході ультразвукового тракту.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Petryshchev, O. N., & Trushko, N. S. (2012). Функція Гріна ультразвукового тракту системи моніторингу шумів акустичної емісії в пластинах. Електроніка та Зв’язок, 17(5), 41–55. https://doi.org/10.20535/2312-1807.2012.17.5.218350
Номер
Том 17 № 5 (2012)
Розділ
Акустичні прилади та системи
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Посилання

Недосека А. Я., Недосека С. А. Акустическая эмиссия и ресурс конструкций // Техн. диагностика и неразруш. контроль. – 2008. – №2. – С. 5-19.

Неразрушающий контроль и диагностика: Справочник / Под ред. В. В. Клюева. – М.: Машиностроение, 2005. – С. 301-328.

Недосека А. Я. Основы расчета и диагностики сварных конструкций. – Киев: Индпром, 2008. – С. 512-640.

Буйло С. И. Связь параметров акустической эмиссии растущей трещины с коэффициен том интенсивности напряжений и типом напряженного состояния // Дефектоскопия. – 2006. – № 3. – С. 44-48.

Кобзев В. А., Кравец М. В., Сущий О. В. Локальная фильтрация параметров акустической эмиссии при проведении испытаний на растяжение // Техн. диагностика и неразруш. контроль. – 2006. – №4. – С. 3-7.

Бусов В. Л. Об акустическом аналоге кривой роста усталостных трещин // Дефектоскопия. – 2008. – №9. – С. 64-69.

Степанова Л. Н., Лебедев Е. Ю. и др. Исследование разрушения образцов из стеклопластика с использованием методов акустической эмиссии и тензометрии // Дефектоскопия. – 2009. – №2. – С. 39-46.

Бобров А. Л. Анализ изменений динамических характеристик источников акустической эмиссии при статическом нагружении металлических образцов // Дефектоскопия. – 2009. – №5. – С. 18-24.

Скальский В. Р., Рудавский Д. В., Селивончик Т. В. Водородная деградация стали 12Х1МФ и ее оценка методом акустической эмиссии // Дефектоскопия. – 2009. – №9. –С. 56-69.

Гринченко В. Т., Мелешко В. В. Гармонические колебания и волны в упругих телах. Киев: Наукова думка, 1981. – 283 с.

Кобзев В. А., Марчук Я. С. и др. Исследование металла труб газопроводов после длительной эксплуатации с использованием метода акустической эмиссии // Техн. диагностика и неразруш. контроль. – 2007. – №4. – С. 3-5.

Кобзев В. А., Долинский В. М. Эффективность использования метода акустической эмиссии для оценки технического состояния оборудования нефтехимического производства // Техн. диагностика и неразруш. контроль. – 2007. – №4. – С. 32-34.

Riahi M., Shamekh H., Khosrowzadeh B.. Differentiation of leakage and corrosion signals in acoustic emission testing of aboveground storage tanks floor by using artificial neural network // Дефектоскопия. – 2008. – №6. – С. 85-92.

Акустическая эмиссия и ее применение для неразрушающего контроля в ядерной энергетике / Под ред. К. Б. Вакара. – М.: Атомиздат, 1980. – С. 10-44.

Петрищев О. Н. Электромагнитное возбуждение в металлических листах радиально распространяющихся волн Лэмба. Актуальні аспекти фізико-механічних досліджень. Акустика і хвилі. – Київ: Наукова думка, 2007. – С. 259-273.

Ватсон Г. Н. Теория бесселевых функций. Часть первая. – М.: Издательство иностранной литературы, 1949. – 799 с.

Новацкий В. Электромагнитные эффекты в твердых телах. – М.: Мир, 1986. – 160 с.

Новацкий В. Теория упругости. – М.: Мир, 1975. – 873 с.