Технології створення та властивості синтетичних аналогів біогенного наномагнетиту
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Зразок наномагнетиту, синтезований методом гідротермічного осадження двовалентного заліза у присутності слабкого окислювача, досліджували методами трансмісійної електронної мікроскопії, ядерної гамма-резонансної спектроскопії, магнітометрії та магнітного резонансу. Показано, що синтезований зразок наномагнетиту виявляє мультирезонансне поглинання у широкому діапазоні квазіпостійних магнітних полів. Припустили, що природа виявленого явища обумовлена осциляціями магнітного моменту наночастинок магнетиту. Встановлено, що характеристики синтезованого наномагнетиту відповідають характеристикам біогенних наномагнетитів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
S. Laurent, “Magnetic Iron Oxide Nanoparticles: Synthesis, Stabilization, Vectorization, Physicochemical Characterizations, and Biological Applications”, Chemical Reviews, vol. 108, no. 6, pp. 2064–2110, Jun. 2008. doi:10.1021/cr068445e
A. K. Gupta and M. Gupta, “Synthesis and surface engineering of iron oxide nanoparticles for biomedical applications”, Biomaterials, vol. 26, no. 18, pp. 3995–4021, Jun. 2005. doi:10.1016/j.biomaterials.2004.10.012
R. Blakemore, “Magnetotactic Bacteria”, Science, vol. 190, no. 4212, pp. 377–379, Oct. 1975. doi:10.1126/science.170679
J. L. Gould, “The map sense of pigeons”, Nature, vol. 296, no. 5854, pp. 205–211, Mar. 1982. doi:10.1038/296205a0
R. A. Holland, J. L. Kirschvink, T. G. Doak, M. Wikelski, and S. F. Brosnan, “Bats Use Magnetite to Detect the Earth’s Magnetic Field”, PLoS ONE, vol. 3, no. 2, p. e1676, Feb. 2008. doi:10.1371/journal.pone.0001676
J. L. Gould, J. L. Kirschvink, and K. S. Deffeyes, “Bees Have Magnetic Remanence”, Science, vol. 201, no. 4360, pp. 1026–1028, Sep. 1978. doi:10.1126/science.201.4360.1026
M. M. Walker, J. L. Kirschvink, S.-B. R. Chang, and A. E. Dizon, “A Candidate Magnetic Sense Organ in the Yellowfin Tuna”, Science, vol. 224, no. 4650, pp. 751–753, May 1984. doi:10.1126/science.224.4650.751
J. L. Kirschvink, A. Kobayashi-Kirschvink, and B. J. Woodford, “Magnetite biomineralization in the human brain”., Proceedings of the National Academy of Sciences, vol. 89, no. 16, pp. 7683–7687, Aug. 1992. doi:10.1073/pnas.89.16.7683
M. M. Walker, C. E. Diebel, and J. L. Kirschvink, “Detection and Use of the Earth’s Magnetic Field by Aquatic Vertebrates”, in Sensory Processing in Aquatic Environments, New York, NY: Springer New York, 2003, pp. 53–74. doi:10.1007/978-0-387-22628-6_3
A. Shpak, L. Rosenfeld, and O. Brik, “Magnetic resonance of magnetically ordered particles in brain tissues”, Physiological Journal, vol. 51, no. 5, pp. 16–22, Jan. 2005.
A. Brik, “Anomalous signals registered byEPR spectrometer in nanoscale particles oforganic and mineral components of biominerals”, Mineralogical Journal, vol. 24, no. 5/6, pp. 29–39, Jan. 2002.
T. Takada, “Mössbauer Study of -, β- and γ-FeOOH”, Journal of the Physical Society of Japan, vol. 19, no. 9, pp. 1744–1744, Sep. 1964. doi:10.1143/JPSJ.19.1744
Hitchhiker's Guide to Magnetism. Bruce M. Moskowitz, http://www.magneticmicrosphere.com/resources/hitchhikers_guide.php
P. Chernavsky, “New in magnetic methodsmetallized catalysts”, Ros.Chem. same, vol. XLVI, no. 3, pp. 19–30, Jan. 2002.
N. Ayoub, M. A. Kobeissi, R. W. Chantrell, K. O’Grady, and J. Popplewell, “Magnetic and Mossbauer studies of finely dispersed iron particles”, Journal of Physics F: Metal Physics, vol. 15, no. 10, pp. 2229–2235, Oct. 1985. doi:10.1088/0305-4608/15/10/017
