Порівняння ефективності рекомбінації нерівноважних носіїв у структурах із квантовими точками й квантовими ямами, вирощених методом мос-гидридной эпітаксії
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті наводяться результати порівняння ефективності рекомбінації нерівноважних носіїв в ІnGa квантових точках (QDs) і квантових ямах (QWs), що випромінюють у зеленому діапазоні спектра. Результати оптичних досліджень із використанням температурно-залежної фотолюмінесценції (PL) показали, що внутрішня квантова ефективність ІnGa квантових точок при кімнатній температурі була в 8,7 рази більше, ніж отримана для ІnGa квантових ям через кращу просторову локалізацію електрично заряджених часток. Результати вимірів спектрів фотолюмінесценції при різних рівнях лазерного збудження показали, що вплив поляризаційно-вбудованих електричних полів на рекомбінаційні процеси електрично заряджених часток у кантових точках мізерно малі в порівнянні із квантовими ямами. Отримані результати показують, що ІnGa квантові точки поліпшують ефективність люмінесценції світлодіодів у зеленому й блакитному спектральному діапазонах.
Бібл. 19, рис. 4, табл. 1.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
D. Leonard, M. Krinshnamurthy, C.M. Reaves, S.P. Denbaars, P.M. Petroff, Appl. Phys. Lett. 63 (1993) 3203.
F.A. Ponce, D.P. Bour, Nature 386 (1997) 351.
S. Nakamura, Science 281 (1998) 956.
Y.K. Su, S.J. Change, IEEE Trans. Electron Dev. 49 (2002) 1361.
L.W. Wu, T.C. Wen, IEEE J. Quantum Elec-tron, 38 (2002) 446.
B. Damilano, N. Grandjean, Appl. Phys. Lett., 75 (1999) 3751.
K. Tachibana, T. Someya, Appl. Phys. Lett., 74 (1999) 383.
C. Adelmann, J. Simon, Appl. Phys. Lett., 76 (2000) 1570.
L.W. Ji, Y.K. Su, S.J. Chang, J. Cryst. Growth 249 (2003) 144.
L.W. Ji, T.H. Fang, Mater. Lett. 57 (2003) 4218.
I.K. Park, M.K. Kwon, C.Y. Cho, J.Y. Kim, C.H. Cho and S.J. Park, Appl. Phys. Lett. 92, 253105 (2008).
D.J. Eaglesham and M. Cerullo, Phys. Rev. Lett. 64, 1943 (1990).
J.D. Lambkin, L. Considine, S. Walsh, G.M. Connor, C.J. McDonagh and T.J. Glynn, Appl. Phys. Lett. 65, 73 (1994).
W. Stadler, D.M. Hofmann, H.C. Alt, T. Mus-chik, B.K. Meyer, E. Weigel, G. Muller-Vogt, M. Salk, E. Rupp and K. W. Benz, Phys. Rev. B 51, 10619 (1995).
S.H. Park, J.J. Kim and H.M. Kim, J. Korean Phys. Soc. 45, 582 (2004).
Y.H. Cho, H.S. Kwack, B.J. Kwon, J. Barjon, J. Brault, B. Daudin and L.S. Dang, Appl. Phys. Lett. 89, 251914 (2006).
J. Bai, T. Wang and S. Sakai, Appl. Phys. 88, 4729 (2000).
S. Fafard, R. Leon, D. Leonard, J.L. Merz and P.M. Petroff, Phys. Rev. B 52, 5752 (1995).
Y. Narukawa, Y. Kawakami, S. Fujita and S. Nakamura, Phys. Rev. B 59, 10283 (1997).
