Аналіз та побудова алгоритму інтерпретації результатів спірометричного тестування
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Проаналізовано алгоритм інтерпретації результатів спірометричного тестування. На основі аналізу алгоритм модифікований включенням до його структури швидкісних параметрів спірометрії
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
C. A. Glady, S. D. Aaron, M. Lunau, J. Clinch, and R. E. Dales, “A Spirometry-Based Algorithm To Direct Lung Function Testing in the Pulmonary Function Laboratorya”, Chest, vol. 123, no. 6, pp. 1939–1946, 2003. DOI:10.1378/chest.123.6.1939
T. Barreiro and I. Perillo, “An approach to interpreting spirometry”., Am Fam Physician, vol. 69, no. 5, pp. 1107–1114, Mar. 2004.
V. Lopata, “Specific aspects of spirometry software”, vol. 74, no. 3, p. 337, Jan. 2006.
Y. Sinekop, V. Lopata, A. Popov, M.-A. El Shebakh, and T. Pisarenko, “Criteria andsoftware quality assessmentspirometry”, Electronics and communications, no. 4-5, pp. 206–208.
O. Turina, I. Lapteva, O. Kalechits, I. Manichev, and V. Shcherbitsky, Organizationwork on the study of functionalcondition of the lungs using spirography methods andpneumotachography and the use of these methods in clinical practice, Minsk, 2002.
www.unitechprom.by.commas-1
E. Bar-Yishay, I. Amirav, and S. Goldberg, “Comparison of Maximal Midexpiratory Flow Rate and Forced Expiratory Flow at 50% of Vital Capacity in Childrena”, Chest, vol. 123, no. 3, pp. 731–735, Mar. 2003. DOI:10.1378/chest.123.3.731
J. Roca, “References values for forced spirometry. Group of the European Community Respiratory Health Survey”, European Respiratory Journal, vol. 11, no. 6, pp. 1354–1362, Jun. 1998. DOI:10.1183/09031936.98.11061354
J. West, Pathophysiology of the respiratory system, Moscow: BINOM, 2008, p. 232.
