Автоматизація акустичної експертизи приміщень
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Для автоматизації акустичної експертизи приміщень потрібно розв’язати ряд завдань. Це мінімізація кількості оцінюваних параметрів, автоматизація вибору методу вимірювання, автоматизація прийняття окремих рішень по кожному параметру, що оцінюється, а також автоматизація комплексування окремих рішень. У літературі є пропозиції щодо мінімізації кількості оцінюваних параметрів і автоматизації прийняття рішень, однак відсутні рекомендації з вибору методу акустичної експертизи приміщень, призначених для мовленнєвих презентацій. Мета даної роботи полягає в заповненні зазначеного пробілу.
У роботі показано, що вибір методу акустичної експертизи доцільно здійснювати за такими критеріями як точність, швидкість і скритність процедури вимірювань, з урахуванням співвідношення впливу шуму й реверберації. Показано також, що встановити ступінь впливу шуму й реверберації можна щонайменше трьома способами. Перший спосіб базується на використанні оцінок відношень сигнал-шум для шуму й реверберації, другий - на використанні значень відповідних коефіцієнтів модуляції. Третій спосіб є найбільш простим, він базується на оцінюванні часу реверберації й відношення сигнал-шум для шумової перешкоди.
Бібл. 8, мал. 6, табл. 5.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Ahnert W., Schmidt W. (2006),“Appendix to EASERA Manual: Fundamentals to Perform Acoustical Measurements”. Berlin, P. 1-53.
Brown P. (2005), “EASERA - a Powerful Audio and Acoustic Testing Platform. Synergetic Audio Con-septs,” Newletter, Vol. 32, No. 2, P. 1-5.
Bradley J.S. (1990), “The Evolution of Newer Auditorium Acoustics Measures,” Canadian Acoustics, Vol. 18, No. 4, P. 13-23.
Didkovskiy V.S., Didkovskaia M.V., Prodeus A.N. (2008), “Acoustic Expertise of Speech Communica-tion Channels: Monograph,” – K.: Imeks-LTD, 420 p. (Rus)
Prodeus A.N., “Some Features of Development of Objective Methods for Speech Intelligibility Meas-uring,” Electronics and Communication, Thematic Issue of "Electronics and Nanotechnology," No.2, 2010. P.217–223. (Rus)
Springer Handbook of Acoustics, (2007), Springer Science+Business Media, New York. 1182 p.
Bradley J.S. (1986), “Predictors of Speech Intelligibility in Rooms,” J. Acoust. Soc. Am., 80, P. 837-845.
Prodeus A.N., Dronzhevskaia L.B., Klimkov V.A., Shagitova D.A. (2011), “Formant and Formant-Modulation Methods for Speech Assessing. Part 2. Accuracy and Speed,” Electronics and Communi-cation, Vol.64, No.6, P. 16–24. (Rus)
