Лазерний апарат «Пульсар» та біофізичні основи його застосування
Основний зміст сторінки статті
Анотація
На підставі аналізу вивчених механізмів взаємодії лазерного випромінювання та біотканини визначено основні вимоги до параметрів лазерних хірургічних апаратів. Створено двохвильовий (1,064 і 1,32 мкм) лазерний хірургічний апарат нового покоління Пульсар, що за своїми характеристиками поєднує переваги як твердотільних (висока імпульсна потужність), так і діодних лазерів (регулювання тривалості імпульсів). За рахунок оптимізації конструкції випромінювача значно підвищено ККД генерації до 5% і, як наслідок, значно знижено масогабаритні характеристики системи лампового накачування і самого апарату в цілому. На підставі результатів медичних випробувань визначено діапазони параметрів лазерного випромінювання, що відповідають п'яти групам хірургічних операцій: на шкірі, ендоскопічних, лапароскопічних, оториноларингології та гнійної хірургії.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
