Апаратно-програмний комплекс «Штучна голова». Частина 1 Коригування частотної характеристики тракту
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Розроблено технологію коригування частотної характеристики вимірювального тракту апаратно-програмного комплексу «Штучна голова», призначеного для акустичної експертизи приміщень. Показано, що таке коригування може бути виконано шляхом контрольованого ділення частотної характеристики системи «гучномовець-приміщення-мікрофон» на попередньо отриману оцінку амплітудної частотної характеристики підсистеми «гучномовець-мікрофон». Виконано аналіз характеру та ступеня впливу такого коригування на точність оцінювання імпульсної характеристики приміщення. Показано необхідність застосування методу регуляризації для досягнення задовільної точності обчислень, вказано можливий варіант регуляризуючого множника та значення параметра регуляризації.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
J. Blauert, Ed., The Technology of Binaural Listening. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg, 2013, ISBN: 978-3-642-37761-7.
“HEAD acoustics - Telecom Division - Binaural Recording Systems - Artificial Head Measurement System HMS II.3 - Overview.” [Online]. Available: https://www.head-acoustics.com/eng/telecom_hms_II_3.htm. [Accessed: 03-Mar-2020].
P. L. SØndergaard and P. Majdak, “The auditory modeling toolbox,” in The Technology of Binaural Listening, Springer Berlin Heidelberg, 2013, pp. 33–56.
M. Jeub, M. Schafer, and P. Vary, “A binaural room impulse response database for the evaluation of dereverberation algorithms,” in 2009 16th International Conference on Digital Signal Processing, 2009, pp. 1–5, DOI: 10.1109/ICDSP.2009.5201259.
“IKS: Aachen Impulse Response Database.” [Online]. Available: https://www.iks.rwth-aachen.de/en/research/tools-downloads/databases/aachen-impulse-response-database/. [Accessed: 03-Mar-2020].
G. A. Soulodre, N. Popplewell, and J. S. Bradley, “Combined effects of early reflections and background noise on speech intelligibility,” J. Sound Vib., vol. 135, no. 1, pp. 123–133, Nov. 1989, DOI: 10.1016/0022-460X(89)90759-1.
M. Jeub, M. Schäfer, H. Krüger, C. Nelke, C. Beaugeant, and P. Vary, “Do We Need Dereverberation for Hand-Held Telephony?,” in 20th International Congress on Acoustics, ICA 2010, 2010, URL: www.ind.rwth-aachen.dewww.infineon.com.
“SOUND FORGE Audio Studio 14 – Домашняя студия редактирования звука.” [Online]. Available: https://www.magix.com/ru/muzyka/sound-forge/sound-forge-audio-studio/. [Accessed: 03-Mar-2020].
E. A. P. Habets, N. D. Gaubitch, and P. A. Naylor, “Temporal selective dereverberation of noisy speech using one microphone,” in 2008 IEEE International Conference on Acoustics, Speech and Signal Processing, 2008, pp. 4577–4580, DOI: 10.1109/ICASSP.2008.4518675.
J. S. Bradley, H. Sato, and M. Picard, “On the importance of early reflections for speech in rooms,” J. Acoust. Soc. Am., vol. 113, no. 6, p. 3233, 2003, DOI: 10.1121/1.1570439.
I. Arweiler, J. Buchholz, and T. Dau, “Speech intelligibility enhancement by early reflections | Proceedings of the International Symposium on Auditory and Audiological Research,” in Speech processing and perception under adverse conditions, 2009, pp. 289–298, URL: https://proceedings.isaar.eu/index.php/isaarproc/article/view/2009-29.
H. Sato and J. S. Bradley, “Evaluation of acoustical conditions for speech communication in working elementary school classrooms,” J. Acoust. Soc. Am., vol. 123, no. 4, pp. 2064–2077, 2008, DOI: 10.1121/1.2839283.
A. Prodeus, V. Didkovskyi, M. Didkovska, I. Kotvytskyi, D. Motorniuk, and A. Khrapachevskyi, “Objective and Subjective Assessment of the Quality and Intelligibility of Noised Speech,” in 2018 International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications. Science and Technology (PIC S&T), 2018, pp. 71–74, DOI: 10.1109/INFOCOMMST.2018.8632125.
A. Prodeus, V. Didkovskyi, M. Didkovska, I. Kotvytskyi, and D. Motorniuk, “Automated Subjective Assessment of Speech Intelligibility under Diotic and Dichotic Listening,” in Data-Centric Business and Applications, Springer, 2020 (in print).
A. N. Tikhonov, “O nekorrektnykh zadachakh lineynoy algebry i ustoychivom metode ikh resheniya [On ill-posed problems of linear algebra and a stable method for solving them],” DAN USSR, vol. 163, no. 3, pp. 591–594, 1965.
