Дослідження можливості використання критерію Соколова для оцінки результатів направленого впливу на слухову систему біологічного об’єкту

Основний зміст сторінки статті

Dmytro V. Pareniuk
https://orcid.org/0000-0002-0734-3183
Sergey A. Naida
https://orcid.org/0000-0002-5060-2929

Анотація

Від одного до трьох відсотків новонароджених та немовлят набувають патологію слуху до, під час, або після народження.

Під час проведення аудіологічного скринінгу слуху новонародженних підтверджується або не підтверджується нормальний стан слухового каналу.

Аудіологічний скринінг слуху новонароджених є обстеженням, при якому автоматизованим методом підтверджується або не підтверджується нормальна функція органу слуху. Серед важливих переваг отоакустичної емісії є те, що цей метод є об'єктивним, тобто мінімізує можливість помилки, що викликана людським фактором, а також може застосовуватись вже з перших днів життя, що дає методу значну перевагу над суб'єктивними методами, що вимагають активної кооперації пацієнта.

Одним із сучасних методів аудіологічного дослідження стану слуху є метод, що оцінює отоакустичну емісію на частоті продукту спотворення, що продукується завиткою внутрішнього вуха спонтанно або в якості відклику на акустичний вплив.

Піддослідними об’єктами виступали морські свинки. Вони були використані через те, їх слуховий тракт має лише незначні відмінності від людського.

У роботі розглянуто комплекс результатів дослідження слуху морських свинок при використанні отоакустичної емісії на частоті продукту спотворення. Кожен розглянутий випадок являє собою сукупність результатів дослідження кожного з вух для восьми морських свинок по 6 частотам — 2 кГц, 4 кГц, 6 кГц, 8 кГц, 10 кГц, 12 кГц, загалом 96 результатів на дослід.

Чисельні результати дослідів оцінювались наступним чином — для кожної із використовуваних частотних груп було встановлено середнє значення амплітуди, а після визначення відхилення було виявлено довірчий інтервал для кожного із дослідів. Після цього кожна із частотних груп піддавалась корекції критерієм Соколова, що спричиняло зміну середнього значення та довірчого інтервалу досліду. Далі проводилось порівняння результатів до та після корекції з метою виявлення характеру впливу критерію на результат досліджень.

Обробка результатів велась наступним чином – у вихідному масиві даних експерименту перед подальшою їх обробкою проводилось нормування згідно критерію. При цьому ті випадки, коли значення рівня звукового тиску було нижче критичного, піддавались редагуванню, що полягало у прирівняні їх значень до значень критерію. Після цього проводився обрахунок середнього значення та довірчого інтервалу для відредагованих даних.

У даній роботі було перевірено можливість обробки результатів дослідження стану слухового каналу людини при проведенні аудіологічного скринінгу за використанням отоакустичної емісії на частоті продукту спотворенн япри застосуванні критерію Соколова, зокрема для корекції вхідних масивів данних.

Результати дослідження, представлені в даній статті, показують швидке зростання середньої величини і зниження довірчого інтервалу спостережуваних тестових груп. Зазначене падіння значення довірчого інтервалу показує зростання точності отриманих середніх значень частотних діапазонів.

Бібл. 8, рис. 6.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
[1]
D. V. Pareniuk і S. A. Naida, «Дослідження можливості використання критерію Соколова для оцінки результатів направленого впливу на слухову систему біологічного об’єкту», Мікросист., Електрон. та Акуст., т. 24, вип. 3, с. 72–78, Чер 2019.
Розділ
Акустичні прилади та системи
Біографія автора

Sergey A. Naida, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Doctor of Technical Sciences, Professor Sergey Naida. Sergey Naida is a KPI graduate –in 1992 he graduated electro acoustical Faculty of KPI. After three years he successfully passed postgraduate studies at the Department of Acoustic and Acoustoelectronics. In May 1996 Sergey Naida defended his candidate these, in November 2010 doctor’s dissertation by the specialty “Applied Acoustics and Sound Technics”. During this time he worked his way from the assistant to the associated Professor and then Professor of the Acoustics and Acoustoelectronics Department.

Посилання

W. Shehata-Dieler, C. Volter, A. Hildmann, H. Hildmann. and J. Helms, «Klinische und audiologische Befunde von Kindern mit auditorischer Neuropathie und ihre Versorgung mit einem Cochlea-Implantat,» Laryngo-Rhino-Otologie, vol. 86, no. 1, pp. 15-21, 2007. DOI: 10.1055/s-2006-925369

D. T. Kemp, «Otoacoustic emissions, their origin in cochlear function, and use,» British Medical Bulletin, vol. 63, no. 1, p. 223–241, 2002. DOI: 10.1093/bmb/63.1.223

Altman and Tavarkiladze, Rukovodstvo po audiologii[Guide to audiology], Moskva: DMK-Press, 2003.

R. B. Amin Saremi, M. Dietz, G. Ashida, J. Kretzberg and S. Verhulst, «A comparative study of seven human cochlear filter models,» The Journal of the Acoustical Society of America, vol. 140, no. 3, pp. 1618-1634, 2016. DOI: 10.1121/1.4960486

M. Arif Şanlı, M. Sedat Aydın and M. Resul Öztürk, «Microscopic guide to the middle ear anatomy in guinea pigs,» Kulak Burun Bogaz Ihtis Derg., vol. 19, no. 2, pp. 87-94, Mar-Apr 2009. PMID: 19796006

Y. K. Sokolov, "Otoakusticheskaja emissija (OAE) [Otoacoustic emission (OAE)]," AVRORA Auditory Rehabilitation Center, [Online]. Available: https://aurora.ua/ru/sluh/diagnostika-i-sluhoprotezirovanie/otoakusticheskaja-emissija-oae.htm. [Accessed 30 5 2019].

S. Najda, D. Pareniuk, G. Tіmen and K. Rudenka, "Doslidzhennia mozhlyvosti zastosuvannia otoakustychnoi emisii dlia dlia reiestratsii medykamentoznoho vplyvu na slukhovyi kanal morskykh svynok [The study of implementation of the otoacoustic emission for registration of the medicamentous influence," MICROSYSTEMS, ELECTRONICS AND ACOUSTICS, vol. 105, no. 4, pp. 74-81, 2018. DOI: 10.20535/2523-4455.2018.23.4.134457

S. Naida, D. Pareniuk, G. Tіmen and K. Rudenka, "Otoakustichna emіsіja jak dіagnostichnij metod pri eksperimental'nіj sensonevral'nіj prigluhuvatostі [Otoacoustic emission as a diagnostic methodin experimental sensorineural hearing loss]," Zhurnal vushnih, nosovih і gorlovih hvorob, no. 5, pp. 13-20, 2017. URL: ttp://www.lorlife.kiev.ua/2017/2017_5_13.pdf